я не забуду дім мого дитинства, мене туди стежиночка веде. там вечорами лине тиха пісня, і в мами очі наче небо голубе. мій рідний дім-колиска калинова і яблунева гілка край вікна. гніздечко тихе ніжної любові де мама й тато наче ластівок сім'я. прис
Любов сліпа, сліпий і той хто любить, На краю прірви усміхнений стоїш. Один лиш крок - вона тебе загубить,За руку візьме і з нею полетиш
і водила мене у поля, край села. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка І зелені луги, с
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Чорнобривців насіяла мати у моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, бачу матір стареньку, бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю. Бачив я і в чу
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Я за тобою полечу на край землi...Я буду в радості з тобою і в журбі...Якщо не можу бути поруч кожну мить...Моє кохання за тобою полетить...
ДЕ ДУНАЙ РІКА ГУЛЯЄ І ЦВІТУТЬ САДИ, ТАМ ВЕСНА СЕРЦЯ ВІНЧАЄ РАДІСТЬ НАЗАВЖДИ. СОНЦЕ В ЛОЗАХ ВИНОГРАДУ, А КОХАННЯ ВОДОСПАДОМ В СОНЯЧНІМ КРАЮ, В СОНЯЧНІМ РАЮ. ФЕМОЗЕТИМЕ БАРИ, ЯКА КРАСИВА ТА ВЕСНА, ВІДШУКАТИ ПАРУ ПІДКАЖЕ НАМ ВОНА. ФЕМОЗЕТИМЕ БАРИ РАДІЮТЬ НЕ